Дніпропетровський обласний
Перинатальний центр

ми радi, що Ви з нами !

Miтки: 1 акушерське відділення

Знеболення пологів

Alex 30 Тра 2019

0

Більшість жінок характеризують пологовий біль як сильний, нестерпний і, відповідно, біль може негативно впливати як на організм матері, так і на плід та новонародженого. Надмірний біль у пологах один із самих яскравих негативних відчуттів у житті. Це психоемоційне напруження, страх, відчуття безпорадності, неадекватна поведінка у пологах, додаткова травма пологових шляхів, негативне відношення до персоналу та його рекомендацій, післяпологова депресія, необґрунтована вимога операції кесаревого розтину при наступних пологах, формування токофобії – патологічного страху пологів.

На початку XXI століття породіллям все ще кажуть: «Всі народили, і ти народиш! Терпи!». Але згідно спільної заяви американських товариств анестезіологів та акушерів і гінекологів немає таких обставин, коли жінка повинна відчувати значний біль, який піддається безпечному лікуванню, в той час, коли вона знаходиться під спостереженням лікаря.

Жінці треба докласти чимало зусиль, щоб народити дитину. Але в наш час, маючи в союзниках сучасних лікарів акушерів-гінекологів і анестезіологів, породіллі одержали багато можливостей впоратися з таким важким і важливим завданням, не відчуваючи при цьому сильного болю.

Відомі методи знеболення пологів

  1. Нефармакологічні методи: психопрофілактика, пологи у воді, масаж, гімнастика, вільна позиція в пологах, ароматерапія, аудіо аналгезія. Ці методи безпечні для плоду, але ефективність їх низька.
  2. Медикаментозне знеболення: наркотичні анальгетики – промедол, фентаніл; налбуфін, парацетамол (інфулган). Впливають на свідомість,низька ефективність при сильному болю, депресія центральної нервової системи і дихання плоду.
  3. В теперішній час «золотим» стандартом знеболення пологів вважається епідуральна аналгезія, анестезія.

Епідуральна анальгезія та її переваги

У разі застосування даного методу знеболення лікар-анестезіолог під місцевою анестезією вводить спеціальний стерильний катетер до епідурального простору.

У цьому просторі проходять корінці нервів, по яких болючі імпульси від матки, що скорочується, надходять до спинного мозку, а звідти — до головного мозку, де й формується відчуття болю.

Через епідуральний катетер, встановленийу поперековій ділянці хребта, до епідурального простору вводиться розчин знеболюючого засобу (місцевого анестетика, переважно наропіну із-за його більшої безпечності), щоб на час пологів блокувати нервові корінці й перервати потік больових імпульсів. У результаті такого блокування жінка перестає відчувати біль під час переймів, при цьому пологова діяльність і перейми не страждають.

Багатьох жінок лякає необхідність проведення маніпуляції у поперековій ділянці хребта і, як їм здається, у безпосередній близькості до спинного мозку. Але, насправді, ці побоювання марні. Пошкодити спинний мозок під час застосування даного методу знеболення неможливо, тому що дана маніпуляція проводиться значно нижче того рівня, на якому закінчується спинний мозок.

Епідуральна аналгезія краща за інші методи знеболення. Вона дозволяє здійснювати дбайливе ведення пологів, оскільки перетворює пологи в менш травматичний процес для плоду й матері.

Головна перевага методу епідуральної аналгезії полягає в тому, що породілля під час знеболення пологів прекрасно усвідомлює, що відбувається, комфортно себе почуває й може спілкуватися з її оточенням, не втрачаючи при цьому своєї активності.

Якщо після пологів знадобиться провести ушивання розривів м’яких тканин пологових шляхів, то таке втручання виконується без застосування інших методів знеболення.

Якщо під час пологів виникне необхідність проведення операції кесаревого розтину, то немає необхідності застосовувати інший метод знеболення та протягом декількох хвилин можливо швидко перейти до виконання цієї операції.

БЕЗПЕКА ВИКОРИСТАННЯ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ У НАШОМУ ЦЕНТРІ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ:

  • компетентністю лікарів анестезіологів в особливостях проведення епідуральної анестезії в пологах;
  • компетентністю акушер-гінекологів в особливостях перебігу пологів на фоні епідуральної анестезії;
  • сучасним технічним оснащенням: стерильні одноразові сети для епідуральної анестезії, дозатори, монітори;
  • застосування сучасних безпечних місцевих анестетиків( наропіну, бупівакаїну);
  • постійним моніторингом стану роділлі та плоду.

Необхідно пам’ятати, що для застосування епідуральної анестезії в пологах існують протипокази. До таких протипоказів відносять проблеми зі згортанням крові , низький рівень тромбоцитів у крові , інфекція в передбачуваній області постановки епідурального катетера, алергія на місцеві анестетики, виражені деформації хребта, категорична відмова жінки.

За останніми протоколами розширені покази до застосування епідуральної анестезії в пологах. До раніше існуючих медичних показів, таких як прееклампсія та інші гіпертензивні розлади під час вагітності,супутня екстрагенітальна патологія (серцево-судинна, ендокринна) та інші, додаються пологи у жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину, з двійнею та знеболення пологів у жінок з великою вірогідністю виникнення ускладнень при проведенні загальної анестезії.

ЧИ ЗАДОВОЛЕНІ ЖІНКИ ЦИМ МЕТОДОМ ЗНЕБОЛЕННЯ?

Приблизно у 95–98 % випадків застосування епідуральної аналгезії, жінки одержують порятунок від болю настільки, наскільки вони самі цього бажали. Навіть рідні й люблячі люди починають реагувати по-іншому, побачивши те, що роділля не страждає від болю.

Жінкам, які психологічно підготовлені до пологів, народжувати незрівнянно легше. Деяким роділлям допомагає знаходження поруч під час пологів членів родини. Але все-таки не варто думати, що, відвідуючи курси або беручи участь у програмах підготовки до пологів, ви гарантовано убезпечите себе від больових відчуттів у пологах. Іноді жінки, які пройшли курси такої підготовки, все-таки втрачають самоконтроль, варто їм тільки відчути більш-менш сильний біль, що залежить під порогу больової чутливості.

Всі жінки мають право отримати адекватне знеболення пологів і бажання жінки є одним із основних показів до проведення епідуральної анестезії.

ЯК ВИРІШИТИ ЦЕ ПИТАННЯ?

У більшості випадків при наявності медичних показів до проведення епідуральної анестезії в пологах рішення про її проведення приймається після огляду акушер-гінекологом, анестезіологом та суміжними спеціалістами. При виникненні показів під час пологів для вирішення питання проведення епідурального знеболення консультація лікаря анестезіолога повинна бути обов`язковою.

Якщо ви прагнете, щоб майбутнє народження вашої дитини було найменш болісне, заздалегідь дізнайтесь про епідуральну аналгезію, яку виконують тільки досвідчені лікарі-анестезіологи, порадьтесь зі своїм лікарем акушером-гінекологом, який буде з вами під час пологів, щоб потім не приймати рішення зненацька!

Завжди Ваші лікарі І акушерського відділення
Зав.від. О.А.Савельєва

Схожі категорії:

Особливості багатоплідної вагітності (БВ)

Alex 30 Тра 2019

0

Мама здорова, багатоплідна вагітність протікає без ускладнень, малюки теж відчувають себе нормально, особливо перед пологами? Тоді матусю готуватимуть до природних пологів двійнею. Зараз так відбувається в Перинатальному Центрі.

Особливості багатоплідної вагітності (БВ)

Але все ж, багатоплідна вагітність спочатку повинна бути під пильною увагою лікаря, супроводжуючого вагітність і лікаря-акушера, що приймає пологи. Завжди потрібно бути готовими діяти за іншим планом, якщо під час пологів двійнят щось піде не так.

Профілактика передчасних пологів при БВ:

  1. всім жінкам з БВ при першому відвідуванні та в подальшому має бути проведено бактеріоскопічне дослідження вмісту піхви та, у разі виявлення, лікування бактеріального вагінозу, трихомоніазу та кандидозу. Бактеріоскопічне дослідження вмісту піхви при БВ проводиться у будь-який термін вагітності за наявності відповідних показань;
  2. шов на шийку матки або встановлення шийкового песарію не слід використовувати для профілактики передчасних пологів у всіх жінок з БВ. Ці заходи можуть бути застосовані до пацієнток за наявності відповідних клінічних показань та на підставі рішення консиліуму лікарів;
  3. рутинне профілактичне призначення прогестерону (внутрішньом’язово чи інтравагінально) при БВ не рекомендуються.
  4. профілактика респіраторного дистрес-синдрому плода при БВ проводиться з 24 по 34 тижні вагітності в разі наявності ризику передчасних пологів для можливості дихати легеням плоду. Повторний курс профілактики дистрес-плоду є корисним у випадку, якщо від попереднього курсу минуло більше ніж 7 діб та тривають або знову з’явилися симптоми загрози передчасних пологів чи планується дострокове розродження. Не проводиться більше двох антенатальних курсів кортикостероїдів упродовж вагітності.

Мамі двійні, як нікому іншому, слід бути в постійному контакті з гінекологом і спостерігатися у нього з особливою ретельністю. З 20-го тижня приходь у жіночу консультацію не рідше двох разів на місяць, а з 30-го – кожні 7-10 днів. Це дійсно важливо

Будь відповідальною і приходь на повторні УЗД. Вони допомагають перевірити динаміку розвитку дітей, вчасно виявити патології, виміряти об’єм навколоплідних вод і оцінити стан плаценти (вона при двійні дозріває швидше), зрозуміти, чи немає затримки росту одного з близнюків, які іноді серйозно відрізняються в розвитку …

Планування пологів двійнею

План пологів складається заздалегідь – на 34-му тижні. Потрібно вивчити анамнез вагітності, розібратися зі станом здоров’я породіллі, розібратися з сімейним анамнезом, відстежити стан дітей.

Нерідко близнюки з’являються після процедур лікування безпліддя гормональними препаратами, стимулюючими яєчники, а часом і екстракорпоральному запліднені. Деякі порушення, щопризводили до безпліддя, можуть вплинути і на вагітність, і на пологи. Двійнята частіше, ніж інші дітки, можуть опинитися під загрозою викидня, страждати від гіпоксії, бувають слабкими. Якщо все це не вдалося виправити до пологів, ці ускладнення стану можуть стати причиною кесаревого розтину. Саме тому близько 70% пологів двійнят відбуваються за допомогою операцій.

Природні пологи двійнею

Благополучний сценарій виглядає приблизно так: пологи починаються на 37-38-му тижні вагітності, шийка матки поступово розкривається, розривається плодовий міхур першої дитини й вона приходить у цей світ. Потім відбувається перерва 5-20 хвилин. Матка починає скорочуватися до розміру друї дитинки, щоб мати можливість виштовхнути і її. Потім починаються знову перейми, знову витікають води і вже народжується другий малюк. Потім народжуються дві плаценти одна за одною.

Особливості надання допомоги при БП:

  • при поступленні роділлі з БВ у пологове відділення необхідне проведення УЗД для визначення способу розродження;
  • на початку пологів жінці обов’язково проводиться катетеризація периферичної вени катетером великого діаметра;
  • проводиться ретельний моніторинг стану матері, плодів та прогресу пологів. Показники фіксують у партограму;
  • другий та третій періоди пологів слід вести у присутності лікаря-анестезіолога та лікаря-неонатолога;
  • ведення І періоду пологів:для спостереження за станом плодів обов’язково використовується електронний фетальний моніторинг (далі – ЕФМ) у періодичному або, за наявності показань, постійному режимі із записом на плівку;
  • вагінальні дослідження проводяться кожні 4 години, якщо немає показань до частіших оглядів;
  • у разі відсутності адекватної динаміки розкриття шийки матки в активну фазу першого періоду пологів (менше 1 см/год), слабкості скоротливої діяльності матки (менше 3 переймів упродовж 10 хвилин, тривалістю менше 40 секунд), при задовільному стані матері та плодів показана стимуляція пологової діяльності окситоцином за тією самою схемою, що й при одноплідній вагітності, з контролем стану плодів за допомогою безперервного електричного фетального монітора;
  • за відсутності ефекту від стимуляції (швидкість розкриття шийки матки менше ніж 1 см/год) через 2 години від її початку рекомендовано оперативне розродження.
  • Знеболення багатоплідних пологів призначається за бажанням жінки або за наявності відповідних показань. Проведення епідуральної аналгезії не протипоказане. Епідуральна анестезія здатна забезпечити адекватне знеболення

Якщо пауза затягується (між дітьми), лікарі будуть втручатися. Адже це може говорити про якісь проблеми з малюком або процесом пологів. Весь час ведеться жорсткий контроль стану здоров’я обох дітей. До речі навіть якщо в однієї дитини тазове передлежання, після виходу першої на світ, вона зможе перевернутися. Бувалі матусі кажуть, що народжуючи другого з двійнят, практично не відчувають болю. Відчуття майже такі, як при виході плаценти. Так що подвійного болю точно чекати не потрібно.

Чекаємо ВАС, з повагою лікарі І акушерського відділення.
Зав.від. О.А.Савельєва

Схожі категорії:

Особливості післяпологового періоду

Alex 19 Бер 2019

0

Триває післяпологовий період 6 тижнів, а закінчується, коли всі органи та системи, які змінились під час вагітності, приходять до свого первинного стану. В процесі загоювання матки у породіллі з’являються післяпологові виділення — лохії. Їхній характер змінюється протягом післяпологового періоду — з 1 по 3 день вони кров’янисті, з 4 по 10 день червоно-коричневого кольору. Кожен день їх кількість зменшується. До 14 дня вони набувають світлого, сукровичного кольору, а через 4 тижні виділень практично немає.

Якщо жінка припиняє годувати грудьми малюка, то вже через 1-2 місяці настає перша менструація. А у мами, яка годує, перша менструація може відкладатися на багато місяців.

Нормальний післяпологовий період характеризується задовільним загальним станом породіллі, достатньою лактацією, нормальною температурою тіла та помірними лохіями, що поступово зменшуються. Для профілактики інфекційних ускладнень в цей період має значення суворе дотримання санітарно-гігієнічного режиму.

Гігієнічні правила у післяпологовий період

Слідкувати за собою в післяпологовий період дуже важливо. Тому ми склали список правил, яких повинна дотримуватись кожна новоспечена матуся.

  • Кожна породілля повинна двічі на день приймати теплий душ;
  • Обов’язково важливо приділяти увагу чистоті рук, а перед кожним годуванням дитини потрібно мити руки з милом;
  • Серед гігієнічних засобів особливе значення в післяпологовому періоді займає чистота зовнішніх статевих органів;
  • Підмиватись потрібно теплою водою, у напрямку спереду назад після кожного відвідування туалету;
  • Слідкуйте за чистотою прокладок, змінюючи їх кожні 3-4 години залежно від кількості виділень;
  • При наявності швів на промежині мити їх потрібно ретельно під струменем води;
  • Приймати гарячу ванну та ходити до сауни перші 6 тижнів заборонено, а також не рекомендоване купання у водоймах;
  • Категорично забороняється носити тісну білизну, та будь-який одяг, який може викликати тиск на промежину;
  • При наявності швів на промежині жінці до 21 днів забороняється сідати;
  • Натільна та постільна білизна повинні бути з бавовни;
  • Шви після кесаревого розтину не потребують особливого догляду, тримайте їх у чистоті та сухості;
  • Перші 2 місяці після пологів породіллі заборонено піднімати будь-що, що є тяжчим за вагу вашої дитини;
  • Для зменшення болісних відчуттів у ділянці передньої черевної стінки допоможе післяпологовий або післяопераційний бандаж, який треба носити до 2 місяців;
  • Почервоніння, подразнення, кров’янисті чи гнійні виділення в ділянці шва — свідчить про нагноєння або розходження швів. В цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря;

Статеве життя після пологів можна відновити після 6 тижнів;

Після відновлення статевого життя, навіть при відсутності менструації, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо методів контрацепції

До наступної вагітності для повного відновлення організму має пройти не менше 2 років.

На жаль, не завжди перші місяці проходять так гладко, як нам би хотілося. Можуть виникнути ситуації, коли допомога лікаря просто необхідна. Слідкуйте за своїм самопочуттям, регулярно вимірюйте температуру тіла (всім породіллям температуру тіла потрібно вимірювати у ліктьовому згині). Підвищення температури тіла є першою ознакою ускладнень післяопераційного періоду.

ВАЖЛИВО: якщо у вас підвищилась температура 38 °C і вище, з’явилися симптоми лактостазу, сильні больові відчуття внизу живота та рясні кров’янисті виділення — негайно зверніться за спеціалізованою допомогою.

Ускладнення після пологів потребують швидкого лікування. Звертайтесь до Перинатального центру в будь-який час. Ми проведемо огляд, консультацію та лікування в разі післяпологових ускладнень.

Перший раз відвідати жіночу консультацію потрібно протягом 14 днів після виписки з будинку. пологового
Сподіваємося, що ваш післяпологовий період пройде легко, а наші поради стануть у нагоді та допоможуть насолоджуватися материнством сповна!

Завідувачка 1 акушерського відділення О.А.Савельєва
Лікар-акушер-гінеколог 1 акушерського відділення І.А.Душенко

Схожі категорії:

Дефіцит молока: як зрозуміти і що робити?

Alex 19 Бер 2019

0

«Попит народжує пропозицію.» (К.Маркс і Ф.Енгельс)

Дорогі батьки! Пам’ятайте, «норми обсягів молока на одне годування» – це один з найсильніших стереотипів, який перекочував з правил годування дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Цей стереотип міцно увійшов в свідомість наших лікарів і батьків, і його так важко подолати.

Це дітей на штучному вигодовуванні годують суворо по годинах, тому дають їм абсолютно конкретний об’єм суміші. Зауважимо, що це грає важливу роль в перегодовуванні дітей і має віддалені наслідки у вигляді порушень у них обміну речовин і ожиріння.

При природному вигодовуванні все виглядає зовсім інакше. Ритм годування новонародженої дитини має принципові відмінності. Було помічено й описано в літературі, що новонароджені смокчуть протягом короткого часу, потім відпускають груди, а через 15-30 хвилин знову можуть виявити ознаки готовності до годування. Після декількох прикладань новонароджений засинає на більш тривалий час. Тому норм обсягу молока на одне годування при природному вигодовуванні просто не існує. Тому і немає ніякого сенсу в контрольних зважуваннях. Є добовий обсяг молока. Але і він для грудничків перших днів життя набагато менший, ніж у дітей-штучників.

Справа в тому, що молозива не повинно бути багато. Дитині перших днів життя не потрібен великий об’єм рідини, так як його травна і видільна система ще не готові з ним справлятися. Оскільки місткість шлунка новонародженого дуже невелика, йому не потрібна велика кількість їжі – дитина може з’їсти до 5 мл молозива на одне годування в перший день. У перші 24 години після пологів дитина висмоктує приблизно до 37 мл молозива за добу. У той час, як дитині на штучному вигодовуванні буде потрібно 80 мл.

Секреція молока збільшується поступово в перші 36 годин, а після – різко зростає в наступні 4 дні. До п’ятого дня обсяг молока може досягти 400-500 мл на добу. До місяця діти в середньому споживають 750 ± 150 мл молока на добу. Тому немає ніякої необхідності в догодовуванні дітей сумішшю, якщо для цього немає серйозних підстав.

Майже всі матері можуть виробляти молоко в кількості, достатній, щоб нагодувати одного, двох і навіть більше дітей. Більше того, майже всі матері можуть виробляти навіть більше молока, ніж необхідно одній дитині. Найчастіше проблема в тому, що в тих випадках, коли дитина не отримує достатньо молока, зазвичай причиною цьому є недостатність або неефективність смоктання, а не дефіцит молока у матері.

Як перевірити, чи достатньо дитина отримує молока?

Щоб перевірити, скільки молока отримує дитина, у всьому світі використовують показники втрати/збільшення у вазі і частоти виділень у дитини (сечовипускань і стільця).

При правильно налагодженому грудному вигодовуванні здоровий новонароджений втрачає не більше 10% своєї ваги при народженні, і його вага при народженні повинна відновитися до 2 тижнів. Після 4 дня життя новонароджений повинен мочитися як мінімум 6-8 разів на добу прозорою або світло-жовтою сечею.

Стул новонародженого міняє колір і консистенцію від чорного дьогтьоподібного меконію в перші 1-2 дні життя до жовтого рідкого з грудочками стільця після 4 днів життя. Якщо на 4 день життя у дитини ще відходить меконій, це говорить про необхідність спостереження та оцінки грудного вигодовування і корекції техніки годування.

Матері наводять і інші ознаки, які дають їм підстави вважати, що дитина отримує недостатньо молока, а саме:

  • дитина незадоволена після годування;
  • дитина часто плаче;
  • дуже часті годування;
  • дуже тривалі годування;
  • дитина відмовляється від годування грудьми;
  • у дитини твердий, сухий або зелений стілець;
  • у дитини рідкий стілець малими порціями;
  • коли мати зціджує молоко, воно не виділяється;
  • груди не збільшилися під час вагітності;
  • молоко не «прибуло» після пологів.

Хоча ці ознаки і можуть турбувати маму, у них можуть бути й інші причини, тому ці ознаки не надійні. Якщо надійні ознаки в нормі (дитина набирає вагу і досить мочиться), це означає, що дитина отримує достатньо молока. Наприклад, дитина може часто плакати через кольоки, незважаючи на те, що вона отримує достатньо молока.

Попередженню нестачи вироблення грудного молока сприяє правильне повноцінне харчування матери, хоч би мінімальний відпочинок і мінімальне звільнення від буденних тривог і неприємностей. У сім´ї повинні бути таке оточення, така людина, яка узяла б на себе частину турбот і підтримала малодосвідчену молоду маму (тато, бабуся, няня, старий добрий друг і ін.). У турботах по догляду за дитиною жінка часто забуває про себе, вчасно не харчується, не висипається вночі, мало відпочиває і знаходиться в постійній тривозі за свою дитину.

Лактаційний криз

Ще один приклад – дитина переживає стрибок зростання. Такі періоди ще називають лактаційним кризом, оскільки в цей час діти стають неспокійними, часто подовгу смокчуть, через що мамам здається, що молока у них стало менше. Це відбувається приблизно у віці 3, 6 і 12 тижнів, але бувають і в іншому віці. У матері такої дитини може скластися враження, що дитині недостатньо молока. Але дитина, що переживає стрибок зросту, зазвичай рясно мочиться світлою сечею і добре набирає вагу. Під час стрибка зросту дитина, як правило, навпаки, отримує більше молока, ніж зазвичай. Просто за стрибком у зрості груди самі по собі не встигають виробити необхідну для малюка кількість молока. Ось він і «садить» маму на короткий поводок, намагаючись частими прикладаннями розкочегарити груди. Зазвичай 4-7 днів частих годувань, і життя повертається у звичне русло.

З цього можна зробити перший і найважливіший висновок: якщо вам здається, що у вас стало менше молока, перш, ніж посилати тата в супермаркет за сумішшю і збільшувати доходи виробникам замінників грудного молока, зніміть з малюка одноразовий підгузник і порахуйте кількість мокрих пелюшок за добу . Як тільки ви налічите 6, а ще краще 8, одягайте знову підгузник і будьте спокійні, молока ваше дитя отримує достатньо і з лактацією у вас все нормально. І шукати причину занепокоєння дитини потрібно в іншому.

Якщо ж малюк мочиться рідше 6-8 разів на добу, то знову ж таки не варто поспішати з сумішшю. А потрібно постаратися налагодити годування.

Що потрібно робити, щоб збільшити кількість молока:

  • Перевірте правильність прикладання дитини до грудей: при неправильному захопленні грудей дитина неефективно смокче і не висмоктує весь необхідний їй обсяг молока. Через це вона прикладається частіше, смоктати може довше або взагалі відмовлятися від смоктання, лактація буде зменшуватися.
  • Приберіть будь-які імітатори грудей (пустушку, соску, пляшечку з водою).
  • Почніть прикладати дитину до обох молочних залоз на кожне годування. Причому, почавши, наприклад, з правої, дайте дитині можливість смоктати так довго, як вона того хоче, потім дайте ліву, а коли дитина повністю її висмокче, знову дайте праву. І так по колу.
  • Частота прикладань до грудей повинна бути не рідше, ніж 1 раз на 1,5-2 години, краще – частіше.
  • Не обмежуйте тривалість смоктання грудей.
  • Обов’язково годуйте вночі, навіть якщо дитина не прокидається на годування.
  • Після годування можна трохи зціджувати молоко для додаткової стимуляції його утворення, приблизно по 10-15 хв на кожну молочну залозу.
  • Вироблення молока дуже залежить від фізичного контакту між мамою і дитиною. Тому намагайтеся проводити з дитиною в безпосередньому контакті якомога більше часу: носіть його на руках, в слінгу, спіть разом і вдень, і вночі, викладайте його собі на живіт і груди.
  • На час налагодження лактації попросіть допомоги у близьких. Нехай хтось із них візьме на себе всі турботи по будинку. А ви в цей час будете займатися тільки дитиною і годуванням. Від вашого душевного комфорту буде залежати успіх. Відволічіться від проблем, менше думайте про кількість грудного молока. І, нарешті, пригадаєте про себе кохану:
  • відведіть більше часу відпочинку, прогулянкам на свіжому повітрі
    – почніть читати нову книгу, перегляньте старі журнали
    – пригадайте про контрастні душі, теплі заспокійливі ванни
    – максимальний час носіть дитину в перев´язі (метод «кенгуру»), спіть з нею поряд, старайтеся частіше контактувати з дитиною «шкіра до шкіри».
  • Слідкуйте за питним режимом. Ви не повинні відчувати спраги. У той же час, не пийте забагато, надмірну кількість рідини. Ввведіть у свій раціон спеціальний чай і напої, стимулюючі вироблення грудного молока (не зупиняйтесь тільки на одному напої):
  • трав´яний чай для годуючих матерей
  • морквяний сік (по півстакана 2-3 рази на день).
  • терта морква з молоком або сливками. У стакан кладуть 3-4 столових ложки тертої моркви, заливають теплим молоком (або сливками) і випивають по 1 стакану 2-3 рази на день.
  • напій з насіння салату. Для приготування 1 л напою беруть 15 г насіння, 100 гр. цукру, 1 лимон середньої величини або 2 гр. лимонної кислоти. Заливають водою, варять на дуже слабкому вогні 5-10 хвилин, проціджують і випивають по півстакана 2-3 рази на день.
  • квас із тмину. Хліб житній, різаний невеликими шматочками, сушать, злегка підсмажують, заливають водою і залишають на 3-4 ч. Після цього проціджують, додають дріжджі, цукор, тмин і ставлять в тепле місце для бродіння на 10-12 ч. На 1 кг чорного хліба – 40 г тмину, 500 г цукру, 25 г дріжджів і 10 л води.
  • настій насіння кропу. Одну столову ложку насіння кропу заливають гарячою водою (1 стакан), наполягають 2 ч. П´ють по півстакана на прийом 2 рази на день. Іноді випивають по столовій ложці 6 разів на день, залежно від переносимості настою.
  • спеціальні молочні суміші для тих, що годують грудьми, стимулюючі вироблення грудного молока, звичайні молочні суміші (по 200 мл 1-2 разів на день).

Дотримуючись цих правил, практично будь-яка жінка, що зіштовхнулася з нестачею молока, швидко впорається з цією проблемою. Вірте в себе і свого малюка, і успішне грудне вигодовування вам гарантовано!

Лікар акушер-гінеколог 1 акушерського відділення Душенко І.А.

Схожі категорії:
scrollToTop