Багатоводдя (або полігідрамніон) при вагітності

Багатоводдя-це патологічний стан при якому спостерігається надлишок навколоплідних вод в амніотичній порожнині. За статистикою, спостерігається у 1% вагітних.

Існує 2 типи багатоводдя:

• хронічне-при якому надлишок навколоплідних вод накопичується помірно,
• гостре-при якому надлишок навколоплідних вод накопичується швидко.

Основними чинниками розвитку багатоводдя при вагітності є:

• крупний плід,
• багатоплідна вагітність,
• цукровий діабет у вагітної,
• порушення обмінних процесів, ендокринопатії(гіпотиреоз),
• пієлонефрит,
• захворювання серця та судин у вагітної,
• резус-конфлікт матері та плоду,
• вади розвитку плода,
• інфекційні захворювання у вагітної.

Діагностувати багатоводдя можна за допомогою ультразвукового дослідження,а запідозрити-простим вимірюванням окружності живота та висоти дна матки у вагітної(показники будуть збільшені в порівнянні з нормою для даного терміну вагітності),це наглядно можна прослідкувати за допомогою графіку гравідограми,яка ведеться в обмінній карті вагітної.

Полігідрамніон (багатоводдя) є фактором, який ускладнює перебіг вагітності та пологів.

Згідно статистичних даних у вагітних з багатоводдям в 5 разів більше спостерігаються передчасні пологи,відшарування плаценти, передчасний розрив плодових оболонок,антенатальна загибель плоду, в пологах-кровотеча,порушення пологової діяльності (дискоординація та слабкість), емболія навколоплідними водами.

В зв язку з цим необхідно прицільне спостереження,виявлення причин розвитку багатоводдя у даної вагітної та та їх усунення. Необхідний динамічний контроль за наростанням навколоплідних вод за допомогою УЗД, проведення доплерометрії, біофізичного профілю плоду з метою оцінки його стану та стану фетоплацентарного комплексу.

При прогресивному наростанні навколоплідних вод необхідна госпіталізація в акушерський стаціонар для ретельного спостереження та лікування.

В зв «язку з тим що вагітні з багатоводдям є групою високого ризику з емболії навколоплідними водами та кровотечі-пологи ведуть в присутності лікаря анестезіолога–реаніматолога.

Лікування полігідрамніону проводять згідно виявлених причин розвитку: антібактеріальна терапія у разі виявлення вогнищ інфекції,корекція цукрового діабету дієтою або препаратами інсуліну,корекція гіпотиреозу препаратами гормонів щитоподібної залози та інше.

Профілактика багатоводдя-це виявлення вогнищ хронічної інфекції, обстеження на цукровий діабет та своєчасна його корекція, профілактика резус-конфлікту (своєчасне введення антирезусного імуноглобуліну), виявлення та корекція ендокринопатій(гіпотиреоз,тощо).

Своєчасні профілактика, виявлення та лікування полігідрамніону вагітних є надійними заходами до шляху поліпшення перинатальних наслідків.

Лікар акушер-гінеколог
консультативно-діагностичного відділення
КП «ДОПЦ зі стаціонаром» ДОР»
Спільник Т.М.

Грудне вигодовування захист від раку молочної залози

Годування грудьми дитини протягом року знижує ризик раку молочної залози майже на 5%.

Материнське молоко не тільки захищає новонароджених від багатьох інфекцій і ожиріння та астми, але і може допомогти жінкам зберегти власне здоров`я.

Вчені Всесвітнього фонду дослідження раку /WCRF/ довели, що годування грудьми знижує рівні пов`язаних з раком гормонів в організмі матері.

В кінці процесу годування організм позбавляється від будь-яких клітин в грудях, які здатні пошкодити ДНК.

Медики радять давати малюкові тільки грудне молоко протягом перших шести місяців життя і продовжити годування до року.

За їх словами, чим довше ви годуєте дитину грудьми, тим нижчим стає ризик пухлин молочної залози.

Так, якщо протягом всього життя жінка дає грудне молоко двом або більшому числу дітей принаймні 6 місяців кожному, відповідно таким чином вона істотно зміцнює захист свого організму від небезпечної хвороби, не говорячи вже про інші вигоди годування.

Додаткова користь грудного вигодовування немовлят ймовірно полягає в зменшенні ризику раку яєчників і скороченні випадків серцевого нападу майже на чверть.

ПІСЛЯПОЛОГОВА ДЕПРЕСІЯ: ЯК БУТИ, ЯКЩО НЕ ВИХОДИТЬ РАДІТИ МАТЕРИНСТВУ

Народження дитини – завжди радісна подія: адже нарешті на світ з’являється довгоочікуване дитя! Здавалося б, що може засмутити молоду сім’ю? Але, як виявляється, може. Приблизно в одному випадку з десяти у жінки розпочинається післяпологова депресія.

Кому вона загрожує?

Післяпологова депресія включає цілий комплекс фізичних і емоційних змін. Рівень гормонів в організмі жінки в післяпологовий період різко змінюється, що, відповідно, може спричинити різкі перепади настрою.

Материнська депресія проявляється у багатьох жінок та може тривати від 3-4 тижнів до декількох місяців, а іноді до декількох років. Крім того, на жаль, депресія може повертатися при повторних вагітностях.

Навіщо потрібно боротися з депресією?

Цей стан може мати негативний вплив на психічне здоров’я жінки, її материнські якості, життя сім’ї та розвиток дитини.

Післяпологова депресія у матері може викликати емоційні та поведінкові проблеми, низький рівень активності, труднощі зі сном.

Вона може серйозно вплинути на здатність жінки виконувати свої материнські функції. У неї може не вистачати сил і енергії ні на себе, ні на малюка, жінка може стати дратівливою і не бути в змозі дати своїй дитині необхідну любов та ніжність.

Як результат, вона може відчувати провину і втратити впевненість у собі як у матері, що ще більше погіршить її депресивний стан.

Материнська депресія має тривалий негативний вплив і на дитину.

У дітей раннього віку, матері яких перебувають у стані депресії, можуть з’явитися емоційні розлади, що може викликати затримку розвитку.

Малюки старшого віку можуть демонструвати агресивну, імпульсивну поведінку. У дитячому садку або в школі такі діти мають проблеми з поведінкою, у відносинах з однолітками, зазнають труднощів з довірою до дорослих, мотивацією до навчання, тобто з тими навичками, які дитина отримує в ранньому віці.

Старші діти матерів, які перебувають у стані депресії, демонструють слабкий рівень самоконтролю, агресію, мають проблеми з навчанням і в спілкуванні, що надалі може позначитися на їх повноцінному розвитку.

Як зрозуміти, що це післяпологова депресія?

Прочитайте список тривожних дзвіночків. Коли ви зрозумієте, що спостерігаєте якийсь із симптомів, має сенс уважно поставитися до того, що відбувається. Ознак декілька? Це привід бити на сполох.

• Жінка весь час сумна. Сум може проявлятися по-різному: вона часто плаче, хвилюється, каже, що їй не вдається роль матері, скаржиться на втрату інтересу до життя. Вона незвично гнівна або, навпаки, занадто байдужа.
• Їй не вдається відпочити. Відпочити з новонародженим взагалі важко, але буває так, що жінка не може виспатися, навіть якщо вдалося поспати більше традиційних восьми годин. Постійне відчуття втоми, від якої не допомагає, а ні сон, а ні ванна, ні розмова з приємною людиною, – привід задуматися.
• Вона не радіє тому, що раніше приносило їй задоволення. Людина в депресії найчастіше не здатна щиро сміятися, відволікатися на щось традиційно «хороше» і любити життя.
• Вона не хоче спілкуватися з сім’єю або друзями.
• Вона погано спить. Це фізіологічний симптом, який супроводжує більшість депресивних станів. Функціонувати без сну і з немовлям, що плаче – подвиг, який рідко кому вдається.
• У неї змінився апетит: вона їсть або незвично мало, або дуже багато. Це другий фізіологічний симптом, який легко помітити і важливо не пропустити.

Групи ризику виникнення післяпологової депресії

• Жінки, у яких в минулому були прояви депресивних станів.
• Жінки, у яких в родині були психопатології.
• Жінки, в сім’ї у яких протягом життя спостерігались високий рівень та частота негативних подій.
• Жінки, яким не надається соціальна підтримка.

Психологічні чинники ризику

• Невиправдані очікування від пологів. Найчастіше матусі здається, що після пологів починається нове дивовижне життя. Однак, це не так. Як раз після пологів, все найскладніше тільки починається. Жінці необхідно виконувати свої материнські обов’язки.
• Обмеження звичного життєвого устрою. Відбувається конфлікт між новою роллю «мами» і колишніми звичками та запитами.

Що можна зробити?

Жінці слід подбати про правильний раціон харчування, приділяти час сну і відпочинку. Їй також необхідно звернутися за допомогою і підтримкою до близьких та друзів. Післяпологова депресія – випробування для всієї родини. Важливо піклуватися не тільки про саму жінку, але і забезпечити комфорт близьким.

Способи боротьби з післяпологовою депресією

Більшість жінок справляються з депресією самостійно. Якщо симптоми материнської депресії тривають більше двох тижнів, жінці необхідна професійна консультація психолога, психотерапевта.

Психотерапія сприяє розумінню того, як депресія змушує жінку думати, відчувати і діяти, і за підтримки психотерапевта лікування може змінити хід думок та дій жінки, її ставлення до життя і речей, які її турбують. Такі консультації можуть бути корисними для сім’ї або терапії відносин.

Профілактика післяпологової депресії

• Своєчасне виявлення психоемоційних порушень у жінки ще на етапі вагітності.
• Відвідування жінками курсів підготовки до пологів.
• Належна увага жінці у ранньому післяпологовому періоді.
• Підтримка з боку сім’ї.
• Для матері, яка перебуває в стані депресії, дуже важливо продовжувати годування дитини грудьми.

Профілактика – підготовка до материнства.

Жінці не слід відчувати провину за те, що з нею відбувається. Депресія зовсім не означає, що жінка не здатна стати хорошою матір’ю. Післяпологова депресія проявляється у багатьох, її лікування займає певний час, однак, воно завжди успішне.

Депресія – це не соромно, депресія – це погано!

Психологічну та медичну підтримку з питань репродуктивного здоров’я та планування сім’ї можна отримати: м.Дніпро, вул. Космічна, 17.

Обласний Центр планування сім’ї.
Алєксєєнко С.Д. – психолог, арт-терапевт.

СІМЕЙНІ ТА ПАРТНЕРСЬКІ ПОЛОГИ

Багато пологових будинків в Україні практикують сімейні пологи. Аби вирішити: народжувати у парі з чоловіком, батьком майбутньої дитини або іншою рідною людиною, чи самостійно, Ви маєте усвідомлювати всі переваги цих пологів та попередньо пройти відповідну підготовку разом з партнером.

До пологів. Подружня пара, за її бажанням, під час вагітності відвідує пологовий будинок, в якому планує народжувати дитину. Там ви можете оглянути індивідуальні пологові зали, де народжують жінки. Якщо в процесі знайомства з пологовим будинком у Вас виникнуть запитання, відповіді на них Ви зможете отримати у лікарів пологового будинку.

Три принципи успішних партнерських пологів:

1. Двостороння добровільна згода жінки та партнера народжувати разом. Часом майбутній тато турбується про маму протягом 9 місяців, проте не готовий випробувати себе ще й у пологовій залі.
2. Партнер має бути готовий до активної участі у пологах, а не присутності у якості глядача.
3. До партнерських пологів необхідно підготуватися обом партнерам. До сімейних чи партнерських пологів Вам допоможуть підготуватися у школі «Відповідального батьківства», що має працювати в кожній жіночій консультації. Партнер має знати, що за зміни відбувають у жіночому організмі під час переймів та після пологів, аби безпечно допомагати.

Є багато доказів позитивного впливу присутності і допомоги близьких людей на перебіг пологів та протікання післяпологового періоду. Такими людьми можуть бути батько дитини, мама, сестра чи подруга. Добре, якщо вони пройшли попереднє навчання і знають, як саме підтримати Вас у пологах фізично. Вони можуть масажувати Вам спину та поперек, аби зменшити больові відчуття, допомагати знайти максимально зручні положення під час потуг, обтирати обличчя, погладжувати живіт чи руки, підбадьорювати Вас, заспокоювати та морально підтримувати іншими способами.

Крім того, під час пологів партнер може підтримувати контакт між медичним персоналом та жінкою-породілею, просити лікаря чи акушерку прокоментувати процедури та використані ліки. За потреби партнер також може бути захисником інтересів породілі.

Для чоловіка та жінки пологи – це особлива сімейна подія, тому важливо пройти цей етап життя разом.

Відразу після пологів маму і малюка не розлучають. Для Вашої дитини перші хвилини після народження є дуже важливими, непростими і стресовими: вона потрапляє в середовище, де температура є значно нижчою, ніж була у Вашому тілі, вона робить перший вдих та видає перший звук. Тому дитину відразу потрібно зігріти. Для цього найкраще відразу після народження покласти її животиком на живіт матері, тобто «шкіра до шкіри». Тепло Вашого тіла найкраще зігріє дитину. Упродовж перших годин життя та в подальшому важливо оберігати немовля від переохолодження, тобто гіпотермії, що є небезпечним для дитини. Саме тому у пологовому будинку немовлят не купають, а лише підмивають.

У випадку, якщо пологи проводять шляхом кесаревого розтину, новонароджену дитину можна викласти на груди батька, який теплом свого, теж рідного, тіла зігріє малюка.

Здорова дитина вже у першу годину свого життя бадьора, активна і розпочинає інстинктивний пошук їжі. Знаходячись на животі матері у пологовій кімнаті, маля саме в змозі підповзти до грудей матері, знайти сосок та почати смоктати. Слід пам’ятати, що розпочате грудне вигодовування у першу годину після народження має великі переваги і є надзвичайно важливим для здоров’я і подальшого розвитку дитини. Маминому ж організмові перше прикладання до грудей допомагає природно завершити процес пологів — поки дитя смокче молоко, мамина матка рефлекторно скорочується, виділяючи послід.

Як правило, через дві години після пологів маму з малюком в супроводі батька вже переводять в післяпологове відділення. Чоловік та члени сім’ї можуть вільно відвідувати породіллю у післяпологовому відділенні. Тут жінці або подружжю нададуть вичерпну інформацію з питань запобігання незапланованої вагітності, контрацепції та проконсультують з приводу грудного вигодовування і догляду за новонародженим.

Під час пологів підтримка сім’ї чи друзів має такі переваги:

• скорочує тривалість пологів;
• зменшує потребу в медикаментному знеболенні переймів;
• зменшує потребу в хірургічних втручаннях;
• покращує стан немовляти при народженні;
• значно покращує психологічний та емоційний стан жінки, сприяє сприйняттю пологів як очікуваної радості, а не тривалих мук;
• зміцнює родинні взаємини, робить їх гармонійними, глибшими та довірливішими;
• сприяє глибшому фізичному та емоційному зв’язку між батьком та дитиною.

Гончаренко Дiана Iванiвна
Перинатальний психолог